ВІДЖИВИ́ТИ

ВІДЖИВИ́ТИ див. відживля́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 583.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДЖИВИ́ТИСЯ →← ВІДЖИВА́ЮЧИЙ

T: 157