ВІДЖИВА́ТИСЯ

ВІДЖИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., рідко. Те саме, що віджива́ти 2. — Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Л. Укр., І, 1951, 155). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 583.