ПОЗАЛИ́ВАНИЙ

ПОЗАЛИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позалива́ти; // у знач. прикм. В пекарні було неохайно.. На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб., І, 1955, 64). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 790.