ВІДДЯ́ЧЛИВИЙ
ВІДДЯ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який любить віддячувати чим небудь. Він такий оддячливий був (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 582.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДДЯ́ЧУВАТИ →← ВІДДЯ́ЧИТИСЯ