ВІДДУШИ́ТИСЯ

ВІДДУШИ́ТИСЯ див. відду́шуватися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 582.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДДУ́ШУВАТИ →← ВІДДУШИ́ТИ

T: 155