ПОЖИТО́ЧНО

ПОЖИТО́ЧНО, розм. Присл. до пожито́чний 1. — Ну, знаєш, любчику, се цікава історія, і тобі пожиточно буде почути її (Фр., III, 1950, 243). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 776.