ПОДО́ХЛИЙ

ПОДО́ХЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до подо́хнути; // у знач. прикм. Подохлий пес. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 755.