ПОГУ́ЛЮВАТИ
ПОГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи. Троянцеві ще в літа давні Знайомий був оцей маршрут. На чайках запорожці славні Колись погулювали тут (Воскр., Подивись.., 1962, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 728.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОГУЛЯ́НКА →← ПОГУ́КУВАТИ1