ВІДГОРТА́ЧКА
ВІДГОРТА́ЧКА, и, ж. Знаряддя для відгортання зерна, снігу тощо. Дівчата одгортали од віялки не одгор тачкою, а, ставши навколішки, руками (Кир., Вибр., 1960, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 572.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДГОРЯ́ТИ →← ВІДГОРТА́ТИСЯ