ПОВИЇЖДЖА́ТИ
ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (Коцюб., III, 1956, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 652.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОВИЇЗДИ́ТИ →← ПОВИЇДА́ТИ