ПОБУДИ́ТИСЯ

ПОБУДИ́ТИСЯ, бу́дяться, док., розм. Прокинутися (про всіх або багатьох). — То як зачало в ямі щось шипіти та свистати, аж ми побудилися і скочили всі до ями (Фр., IV, 1950, 19); Побудилось птаство полохливе, уночі вчуваючи грозу (Заб., У.. світ, 1960, 162). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 628.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОБУ́ДКА 1 →← ПОБУДИ́ТИ 1

T: 179