ВІДГАЛУ́ЖЕНИЙ

ВІДГАЛУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відгалу́зити; // у знач. прикм. На відгалуженій колії.. слюсарі ремонтували вагонетки (Гур., Життя… 1954, 133). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 569.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ →← ВІ́ДГАЛ: БЕЗ ВІ́ДГАЛУ

T: 131