ПОБІ́ЛЮВАТИСЯ

ПОБІ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., рідко. Пас. до побі́лювати. Зовні зруб [хати].. побілюється (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 617.