ВІДВИ́ЧКА

ВІДВИ́ЧКА, и, ж. Утрата якої-небудь звички. На всяку привичку є одвичка (Укр.. присл.., 1955, 394). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 563.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДВО́ДИТИ →← ВІДВИХНУ́ТИСЯ

T: 144