ВІДВАНТА́ЖИТИ
ВІДВАНТА́ЖИТИ див. відванта́жувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 561.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДВАНТА́ЖУВАННЯ →← ВІДВАНТА́ЖЕННЯ