ПЛОДОЗГІ́Н

ПЛОДОЗГІ́Н, го́ну, ч., спец. Вигнання, знищення плода (у 2 знач.), зародка. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 589.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПЛОДОЗГІ́ННИЙ →← ПЛОДОЗБИРА́ННЯ

T: 142