ПЛОДОЗГІ́Н
ПЛОДОЗГІ́Н, го́ну, ч., спец. Вигнання, знищення плода (у 2 знач.), зародка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 589.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПЛОДОЗГІ́ННИЙ →← ПЛОДОЗБИРА́ННЯ