ПЛИГУНЕ́ЦЬ

ПЛИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до плигу́н. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 582.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПЛИГУ́НКА →← ПЛИГУ́Н

T: 108