ПЛАСТИЛІ́Н

ПЛАСТИЛІ́Н, у, ч. В’язка маса для ліплення, виготовлена з глини, воску, жирів та різних барвників. Перед вживанням пластилін треба добре розім’яти руками, а при ліпленні моделей застосовувані металеві стеки час від часу легко підігрівати (Гурток «Умілі руки..», 1955, 36). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 565.