ПЛАНУ́ЮЧИЙ

ПЛАНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до планува́ти 1; // у знач. прикм. Плануючі організації. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 564.