ПЛАНЕТОЗНА́ВСТВО

ПЛАНЕТОЗНА́ВСТВО, а, с. Галузь астрономії, що вивчає планети. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 562.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПЛАНЕТОЛІ́Т →← ПЛАНЕТОЗНА́ВЕЦЬ

T: 117