ПЛАКУВА́ЛЬНИК

ПЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається плакуванням. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 560.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПЛАКУВА́ЛЬНИЦЯ →← ПЛАКУВА́ЛЬНИЙ

T: 112