ПЛА́ВНІСТЬ

ПЛА́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пла́вний. Лекса вразила чіткість і плавність кожного руху коменданта (Собко, Запорука.., 1952, 14); Українська мова.. співуча й милозвучна. Вона не терпить збігу ні приголосних, ні голосних звуків, який утруднює вимову і псує її плавність (Літ. Укр., 13.ІХ 1968, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 557.