ПИТЛЮВА́ТИ
ПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (Україна.., І, 1960, 120); * Образно. — Ти питлюєш язиком, як у млині… (Стеф., І, 1949, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 369.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПИТЛЮВА́ТИСЯ →← ПИТЛЮВА́ННЯ