ПИСАНКА́РКА

ПИСАНКА́РКА, и, ж. Жін. до писанка́р. Навіть найвибагливішого художника вражає багатство творчої фантазії, невичерпність вигадки, дивовижний внутрішній світ майстринь-писанкарок (Літ. Укр., 1.ІV 1969, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 360.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПИ́САНКОВИЙ →← ПИСАНКА́Р

T: 96