ПИЛЯ́Р

ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Баш, На.. дорозі, 1967, 58). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 353.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПИЛЯ́СТИЙ →← ПИЛЯ́ННЯ

T: 117