ПЕРЦИПУВА́ТИСЯ
ПЕРЦИПУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., психол. Пас. до перципува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 335.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПЕРЦЮВА́ТИ →← ПЕРЦИПУВА́ТИ