ВІДА́В

ВІДА́В, вставн. сл., діал. Мабуть. Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 552.