ПЕРЕСТА́НОК

ПЕРЕСТА́НОК, нку, ч., діал. 1. Перерва, пауза. Він знов кашляє та в перестанках щось бубонить (Фр., IV, 1950, 181). 2. Зупинка (для пасажирів). Я пошлю Вам ще з дороги дальші переклади.. Писатиму на перестанках, а то для друкарів отаке тремтяче писання, певне, не дуже приємне (Л. Укр., V, 1956, 412). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 285.