ПЕРЕМАГНІ́ЧЕНИЙ
ПЕРЕМАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемагні́тити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 222.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПЕРЕМАГНІ́ЧУВАННЯ →← ПЕРЕМАГНІ́ТИТИ