ПЕРЕКОРЯ́ТИСЯ
ПЕРЕКОРЯ́ТИСЯ див. переко́рюватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 203.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПЕРЕКОСИ́ТИ1 →← ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ