ПЕРЕКАРБО́ВАНИЙ
ПЕРЕКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перекарбува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 190.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПЕРЕКАРБО́ВУВАННЯ →← ПЕРЕКАПУ́СТИТИ