ПЕРЕГИ́НЩИК

ПЕРЕГИ́НЩИК, а, ч., розм. Той, хто припускається перегину (у 2 знач.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 151.