ПЕРЕГАНЯ́ТИСЯ

ПЕРЕГАНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. 1. рідко. Йти, їхати, пливти і т. ін. наввипередки з ким-, чим-небудь. Кілька птахів, що переганялось високо під хмарами, зникли на хвильку й появились знов (Коб., II, 1956, 31). 2. Пас. до переганя́ти. Планктон переноситься морськими течіями і переганяється вітром на великі віддалі (Курс заг. геол., 1947, 164); Рідина, залита в корпус амортизатора, переганяється через вузький отвір з одної пружини в іншу (Автомоб., 1957, 181). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 149.