ПЕРЕВДЯГА́ТИ

ПЕРЕВДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВДЯГТИ́ і ПЕРЕВДЯГНУ́ТИ, дягну́, дя́гнеш; мин. ч. перевдя́г, ла́, ло́ і перевдягну́в, ну́ла, ло; док., перех. Одягати кого-небудь в інший одяг. Перевдягти хворого в чисту білизну; // Знімаючи один одяг, одягати інший. Перевдягти костюм; // ким, у кого. Вбирати кого-небудь так, щоб не можна було впізнати, щоб можна було прийняти за когось іншого (звичайно з метою маскування, маскараду і т. ін.) Перевдягти дівчину хлопцем. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 135.