ПАРУБО́ЧОК

ПАРУБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до па́рубок 1. [Несміян:] Отак зводиться будинок за будинком, наче наступає армія на пустирі та старосвітські халупи… [Соняшник:] Тому й прийшли до вас, парубочки й дівчатка. Потрібна робоча сила (Дмит., Дівоча доля, 1960, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 81.