ПАРОВИ́ЧНИК

ПАРОВИ́ЧНИК, а, ч., розм. Кочегар при паровому казані. На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (Трубл., Опов. боцм., 1933, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 73.