ПАРНИЧО́К

ПАРНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до парни́к. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 72.