ПАЛЬНИ́К

ПАЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною метою. Зварювальний пальник — це прилад для змішування горючого газу з киснем і одержання постійного концентрованого газового полум’я (Слюс. справа, 1957, 262); На пальниках під стерилізаторами затрепетали сині вогники (Шовк., Людина.., 1962, 202). 2. Частина якої-небудь установки, де утворюється дуже висока температура. В 1956 році в Алжірі французи побудували сонячну батарею.. Потужність цієї геліоустановки.. становить 30 квт, температура пальника досягає 3000о С (Знання… 11, 1965, 28). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 34.