ПА́ХАР

ПА́ХАР, я, ч., діал. Орач. Оженившись, батько мій пішов ік Чигирину.. і.. зробився пахарем (Стор., І, 1957, 347). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 100.