ПА́СОЧОК

ПА́СОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до па́сок. Сергій, туго перетягнутий брезентовим пасочком, задавакувато викручувався (Тют., Вир, 1964, 341); В кожної [корови] дзвінок на пасочку дзвенів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 34); Начко давно вже скінчив переклад телеграм, які складачі, покраявши на малі пасочки, складали на чотири руки (Фр., VI, 1951, 254). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 89.