БУРУВА́ТИЙ

БУРУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи бурий. Помідори збирають.., коли плід має бурувате або жовтувате забарвлення (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 178). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 261.