ІНСПЕКТУВА́ННЯ

ІНСПЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. інспектува́ти. Вже смеркалось, коли учасники інспектування спустилися вниз, до своїх автомобілів (Гончар, II, 1959, 392); Споруджена «Укрбудом» як дорога для інспектування каналу, вона за велінням життя стала дорогою загального користування (Рад. Укр., 1.VI 1967, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 33.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ІНСПЕКТУВА́ТИ →← ІНСПЕ́КТОРСЬКИЙ

T: 152