ПІСТО́ЛЯ

ПІСТО́ЛЯ, і, ж., заст. Пістолет. Пістоля загриміла, а з Василевого плеча почуріла [полилася] кров по тоненькій сорочці (Федьк., Буковина, 1950, 60); А коли на храм осінній Ізгори спускався [Пігул] долі — Ніс в обох руках по свічці, А в кишенях дві пістолі (Шер., Дорога.., 1957, 43). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 545.