ПІРНИКО́ВИЙ

ПІРНИКО́ВИЙ, а, е, діал. Прикм. до пі́рник. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 540.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПІРНИ́КОЗА →← ПІ́РНИК

T: 124