ПІРНИКО́ВИЙ
ПІРНИКО́ВИЙ, а, е, діал. Прикм. до пі́рник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 540.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПІРНИ́КОЗА →← ПІ́РНИК