ПІНОСКЛО́

ПІНОСКЛО́, а́, с. Пористий будівельний матеріал із скляної маси. Піноскло — це ніби скляна губка, насичена газом (Цікава хімія, 1954, 92). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 537.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПІ́НОЧКА →← ПІНОСИЛІКА́ТНИЙ

T: 151