ПІД’Ю́ДЖУВАНИЙ
ПІД’Ю́ДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до під’ю́джувати. Під’юджувані хлопцями, Кравець і Пугач починають борюкатися (Гончар, Пар-тиз. іскра, 1958, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 528.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПІД’Ю́ДЖУВАТИ →← ПІД’Ю́ДЖЕНИЙ