ПІДХОМУ́ТНИК
ПІДХОМУ́ТНИК, а, ч. Повстяна прокладка під хомутом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 523.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПІДХОПИ́ТИ →← ПІДХОМУ́ТНИЙ