ПІДСУ́ДНІСТЬ

ПІДСУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. підсу́дний. Вони [магнати] були звільнені від підсудності провінціальній адміністрації (Іст. УРСР, І, 1953, 154). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 511.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПІДСУ́ДНИЙ →← ПІДСУВА́ТИСЯ

T: 153