ПІДРАХО́ВАНИЙ

ПІДРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас мин. ч. до підрахува́ти. Вдома батько сказав матері, що пан попросив відкласти розрахунки до завтрього, бо ще не все підраховано (Юхвід, Оля, 1959, 78); // підрахо́вано, безос. присудк. сл. Підраховано, що одна тисяча кіловат-годин електроенергії, спожитої в сільському господарстві, заощаджує суспільству 300 людино-днів (Ком. Укр., 7, 1962, 30). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 489.