ПІДМАРЕ́ННИК

ПІДМАРЕ́ННИК, а, ч. (Gаlіит L.). Трав’яниста рослина родини маренових. На кожному кроці на острові зустрічаються зарості підмаренника, або, як його тут називають, «липучки» (Наука.., 11, 1965, 16); При кровотечі з носа втягують у ніздрі сік з підмаренника (Лікар. рослини.., 1958, 162). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 454.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПІДМАСТИ́ТИ →← ПІДМА́НЮВАТИ

Смотреть что такое ПІДМАРЕ́ННИК в других словарях:

ПІДМАРЕ́ННИК

підмаре́нник див. мокре́ць. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 454.

T: 123